Ми вибираємо, ми купуємо

Коли вибирати нема з чого, а людині щось потрібно, він купує те, що йому пропонують. А коли товарів, послуг, варіантів дій багато, то доводиться неабияк подумати, перш ніж вибрати щось конкретне.
З цього приводу є анекдот, коли людина приходить до психотерапевта зі скаргою на важку роботу. Ця людина сортує апельсини. Вони скочується до нього по жолобу, а він розкладає їх по ящиках, за трьома видами. Великі апельсини, середні апельсини, маленькі апельсини.
«Яка прекрасна, спокійна робота», - радіє терапевт.
«Та ви що, доктор?!» - Обурюється пацієнт. - «Ви зрозумійте, я ж цілий день приймаю рішення, рішення, рішення!»
Можна тільки поспівчувати цій людині. У нього і справді важка робота.
Будь-який вибір істотно ускладнюється, коли у вибирає великі фінансові можливості. Багаті з цього приводу іноді не тільки сильно вередують, а й плачуть. Вибираєш, вибираєш, купуєш, купуєш, а щастя все одно немає, не кажучи вже про почуття хоч трохи задоволення.
Якщо ж фінансові можливості у людини середні, а потреби насущні, тоді вибирати якось легше.
Спочатку, правда, потрібно визначитися з тим, чого ми хочемо насправді. Це не так просто, як здається з першого погляду.

Взяти, скажімо, вибір роботи.
Чого ми хочемо? Велику зарплату і заради цього готові терпіти і самодурство керівництва, і довгу дорогу на роботу, і складні взаємини з колегами?
Або ж ми - «дауншифтери», і для нас головне - спокій і приватне благоденство при мінімумі потреб? Тоді можна вибирати не найуспішніше підприємство або взагалі перебиватися випадковими заробітками.
Крайнощі при такому виборі чреваті фатальними наслідками. «Дауншифтери» іноді перетворюються на бомжів, а кар'єристи стають задерганннимі невротиками.
Якщо ж ми хочемо купити автомобіль, то, знову-таки, треба визначитися, що нас приваблює? Автомобіль, як засіб пересування, і щоб якомога рідше заглядати під капот? Або автомобіль, як вид «гаражного спорту», ​​як засіб втечі від надокучливих родичів і сімейних обов'язків.
«Я пішов у гараж», - каже чоловік. І справді йде в гараж, а не до коханки і не горілку пити. Бо його авторухлядь йому набагато дорожче і коханки, і горілки. У ній - в авторухляді - можна колупатися і колупатися, на абсолютно «законних» підставах. А іноді і їздити. Недалеко. Коли родичі дістануть особливо сильно.
Звичайно, є й такі люди, які вибір всяких покупок і дій залишають іншим. Як правило, своїм прекрасним половин.
«Милий, треба купити ось цей килимок!» «Добре, люба ...»
«На ці вихідні поїдемо до мами!» «Звичайно, дорога ...»
Дуже зручно.
Чомусь у побуті жінки з вибором різних варіантів дій і особливо покупок справляються набагато краще за чоловіків.
Головне - дати їм достатньо грошей.
Далі вони вже самі ...